- незадовільний
- [неизадоув’і/л'нией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
незадовільний
Смотреть что такое "незадовільний" в других словарях:
незадовільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
незадовільний — а, е. Який не відповідає певним вимогам; поганий … Український тлумачний словник
незадовільність — ності, ж. Абстр. ім. до незадовільний … Український тлумачний словник
незадовільно — Присл. до незадовільний … Український тлумачний словник
поганий — I (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), недобрий, незадовільний, негарний, негожий, нехороший, неладний, жахливий, поганенький, кепський, незугарний, абиякий, казна… … Словник синонімів української мови
невдалий — а, е. 1) Який закінчився, завершився не так, як хтось бажав. 2) Не такий, як повинен бути; який не задовольняє потрібних вимог. || Погано виконаний, зроблений; незадовільний. || розм. Який не вдався красою; некрасивий … Український тлумачний словник
недостатній — я, є. 1) Менший, ніж вимагається, ніж потрібно; неналежний. 2) Який не відповідає певним вимогам; незадовільний, поганий. || Позбавлений переконливості, підстав, обґрунтованості … Український тлумачний словник
немічний — а, е. 1) Недостатньо сильний (про людину, частини її тіла, тварину); слабий, безсилий. || Який ослаб, втратив силу через хворобу, втому і т. ін.; знесилений. || у знач. ім. не/мічний, ного, ч. Слаба, безсила людина. || Те саме, що хворий. || у… … Український тлумачний словник
недосконалий — (який не досяг досконалости, має певні вади); незрілий, недозрілий, невикінчений, недовершений, недороблений (не доведений до кінця й тому ще не досконалий); неопрацьований, необроблений, сирий (про художній твір, його мову, певний задум тощо не… … Словник синонімів української мови
